– І не гикалося тобі вночі? – накрила мене мокрим рядном Хомівна. – Бач, спе-хропе вона, а я всю ніч у підвалі просиділа, де вишкварків малих – греблю гати. Під вий сирени вхлудили вони конкурс: читають віршики чорного гумору по колу – старі, російські. Закипів тоді у мене «уміще», згадала я тебе і видала: – […]